Статут територіальної громади м. Донецька
ЗМІСТ
Преамбула
РОЗДІЛ І. Загальні положення.
Стаття 1.1. Основні визначення та позначення.
Стаття 1.2. Територія міста Донецька.
Стаття 1.3. Заснування міста та його загальна характеристика.
Стаття 1.4.Символіка м. Донецька.
Стаття 1.5. Правові основи статуту територіальної громади м. Донецька.
РОЗДІЛ II. Територіальна громада в системі міського самоврядування.
Стаття 2.1. Принципи участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні.
Стаття 2.2. Територіальна громада міста Донецька.
Стаття 2.3. Міський референдум.
Стаття 2.4. Міські вибори.
Стаття 2.5. Загальні збори громадян.
Стаття 2.6. Колективні або індивідуальні звернення до органів та посадовців міського самоврядування.
Стаття 2.7. Громадські слухання.
Стаття 2.8. Місцеві ініціативи.
Стаття 2.9. Участь жителів у роботі органів місцевого самоврядування.
Стаття 2.10. Інші форми участі жителів в місцевому самоврядуванні.
РОЗДІЛ ІІІ. Органи та посадовці місцевого самоврядування.
Стаття 3.1. Загальні підстави побудови системи органів міського самоврядування.
Стаття 3.2. Міська рада.
Стаття 3.3. Міський голова.
Стаття 3.4. Виконавчий комітет міської ради.
РОЗДІЛ IV. Органи самоорганізації населення.
Стаття 4.1. Система та загальні принципи організації та діяльності органів самоорганізації населення.
Стаття 4.2. Порядок формування органів самоорганізації населення.
Стаття 4.3. Повноваження органів самоорганізації населення.
РОЗДІЛ V. Матеріальна та фінансова основа міського самоврядування.
Стаття 5.1. Матеріальна основа міського самоврядування.
Стаття 5.2 Фінанси міста.
Стаття 5.3. Міський бюджет.
Стаття 5.4. Цільові фонди.
РОЗДІЛ VI. Гарантії міського самоврядування.
Стаття 6.1. Відповідальність органів і посадовців міського самоврядування перед територіальною громадою.
Стаття 6.2. Відповідальність органів і посадовців міського самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.
Стаття 6.3. Відповідальність міського голови.
РОЗДІЛ VII. Прикінцеві положення.
Додатки.
ПРЕАМБУЛА
Цей Статут територіальної громади м. Донецька, виходячи з історії, традицій та тенденцій розвитку України, з урахуванням місцевих умов встановлює відповідно до чинного законодавства основні принципи та характеристики укладу життя, добробуту та самоврядування жителів, функціонування та розвитку міського господарства, економіки, системи життєзабезпеченн
Статут закріплює статус міста і городян, їх права і свободи, обов'язки, основи міського адміністративно-
Статут територіальної громади м. Донецька підготовлений з урахуванням вимог Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вимог інших законів України, що мають відношення до місцевого самоврядування. Він визначає, по-перше, систему управління містом як безпосередньо територіальною громадою, так і створюваним нею представницьким органом - Донецькою міською радою, а також її виконавчими органами, по-друге, локальні гарантії місцевого самоврядування, способи організації та економічної діяльності, правового забезпечення і відповідальності органів і посадовців місцевого самоврядування перед виборцями міста Донецька.
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1.1. Основні визначення та позначення
Основні терміни та позначення, що використовуються в Статуті територіальної громади м. Донецька:
1. Жителі міста Донецька (Дончани) - особи, які постійно мешкають в м. Донецьку і зареєстровані у встановленому законом порядку.
Жителями міста Донецька не є особи, що прибули до міста з короткостроковим
У м. Донецьку визнаються і гарантуються права і свободи людини і громадянина відповідно до Конституції і законів України.
2. Територіальна громада м. Донецька (далі - територіальна громада) - жителі, що постійно мешкають на території м. Донецька, які безпосередньо або через сформовані ними органи міського самоврядування вирішують питання місцевого значення.
3. Місцеве (міське) самоврядування є правом територіальної громади міста самостійно вирішувати питання місцевого значення у рамках Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування в місті здійснюється населенням безпосередньо (вибори, референдум, загальні збори, місцеві ініціативи, громадські слухання та інші передбачені законодавством України форми безпосереднього волевиявлення) і через органи міського самоврядування (органи місцевого самоврядування міста). Основне завдання органів міського самоврядування - комплексний соціально-економ
Стаття 1.2. Територія м. Донецька
Територію м. Донецька утворює земельна і водна поверхні, а також повітряний простір у межах міста. Територія м. Донецька є частиною території України. На території м. Донецька розташовано місто Моспине і селище міського типу Ларине.
Територія, в межах якої здійснюється міське самоврядування, визначає адміністративні межі міста. Зміна меж м. Донецька здійснюється відповідно до законодавства України.
Загальна площа міста становить 385 кв. км.
Зміна міської смуги здійснюється Верховною Радою України з обов'язковим урахуванням думки територіальної громади м. Донецька, виявленої за результатами місцевого референдуму.
Стаття 1.2.1. Розпорядження землею, розташованою в межах адміністративної межі міста, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Віднесення земель до тієї або іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Стаття 1.2.2. З метою раціональної організації міського самоврядування, територія м. Донецька розділена на наступні райони: Будьонівський (площею - 25 кв. км.), Ворошиловський (площею - 10 кв. км.), Калінінський (площею - 19 кв. км.), Київський (площею - 33 кв. км.), Кіровський (площею - 68 кв. км.), Куйбишевський (площею - 51 кв. км.), Ленінський (площею - 37 кв. м.), Петровський (площею - 57 кв. км.), Пролетарський (площею - 58 кв. м.).
На території кожного району обирається представницький орган місцевого самоврядування - районна в місті рада.
Стаття 1.2.3. Створення на території міста територіальних одиниць (зон) із спеціальним статусом (історико-запові
Стаття 1.2.4. Приміською територією міста є територія, яка прилягає до міської смуги із зовнішнього боку, і яку складають землі, що використовуються для задоволення потреб територіальної громади м. Донецька і територіальних громад приміських поселень.
Межі приміської зони та її статус визначаються обласною державною адміністрацією з урахуванням думки територіальної громади м. Донецька та інших зацікавлених територіальних громад.
Стаття 1.3. Заснування міста та його загальна характеристика.
Виникнення міста Донецька відноситься до літа 1869 року, коли тут почалося будівництво металургійного заводу.
Але на той час на території майбутнього міста вже існувала слобода Олександрівка, Григорівка, Семенівка, хутір Овечий, засновані в XVII столітті запорізькими козаками.
Їх мешканці разом із землеробством займалися "копанням земляного вугілля" або "горючого каменю" для місцевих потреб. Петро I, повертаючись у 1696 році з Азовського походу та дізнавшись про "горючий камінь", вимовив пророчі слова: "Цей мінерал, якщо не нам, то нашим нащадкам дуже корисний буде". Верхів'я річки Кальміус, де нині розташоване місто, зберігали великі поклади кам'яного вугілля. На початку минулого століття з'являються дрібні шахти, в 1841 році розпочала роботу перша велика копальня Олександрівська.
У квітні 1869 року уряд затвердив договір про початок робіт з видобутку вугілля та спорудження металургійного заводу. Для проведення цих робіт було створено Новоросійське товариство. Керівником справами засновники Новоросійського товариства призначили англійця Джона Юза. Поряд з майданчиком, відведеним під спорудження заводу, виникло селище, яке злилося з шахтарським поселенням Олександрівської копальні і було назване Юзівкою на честь керівника. 24 січня 1872 року перша доменна піч дала чавун.
У вересні 1873 р. Юзівський завод став працювати за закінченим циклом і незабаром вийшов на перше місце в країні за випуском металу.
У 1872 році почався рух по залізничній лінії Костянтинівка - Ясинувата - Юзівка - Оленівка, доведеною надалі до Маріуполя. Вона з'єднала завод і копальні із вже діючою залізничною магістраллю Донбасу, що викликало підйом промислового виробництва. Споруджується машинобудівний і чавунно-ливарний заводи, ремонтні майстерні та шахти. Збільшилася і чисельність населення Юзівки.
У травні 1917 року, коли в селищі нараховувалося близько 70 тис. жителів, його перевели в розряд міст. Тоді місто ділилося на дві частини: південну - заводську, де знаходилися промислові будівлі, депо, телеграф, невелика лікарня, школа - і північну, з робочими балаганами, базаром, корчмами.
У 1924 році Юзівку було перейменовано в Сталіно. Число її жителів на той час досягло 63 708 чоловік, а в 1925 році збільшилося до 80 085 чоловік.
У липні 1932 року місто стало центром Донецької області.
У 1938 році Донецька область розділяється на Ворошиловградськ
До 1941 року в місті знаходилися 223 підприємства союзного та республіканськог
У 1961 році місто дістало нову назву — Донецьк.
День міста Донецька прийнято святкувати в останню неділю серпня.
Донецьк є мегаполісом, що динамічно розвивається, в якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники і фахівці високої кваліфікації; це місто із розвиненою інфраструктурою та виробничою базою.
Крім того, Донецьк - один з основних центрів культури і мистецтва України, в якому нараховується 8330 культурних установ. На території міста розташовані три театри, філармонія, цирк, планетарій, 140 музеїв і музейних кімнат, 12 кінотеатрів, 53 палаци культури і клуби, 405 бібліотек, 16 дитячих шкіл естетичного виховання, 4 учбові заклади культури та мистецтва, заслужений ансамбль пісні та танцю України "Донбас", парк культури і відпочинку ім. Щербакова.
Стаття 1.3.1. Донецьк має статус міста із населенням понад 1 мільйон чоловік.
Національно-куль
Стаття 1.4. Символіка м. Донецька.
Герб міста Донецька - це символ, що втілює в художній формі славні трудові традиції міста і характер основного виробництва.
Повний герб міста Донецька являє собою герб міста, праворуч і ліворуч від якого зображені срібні щитотримачі: праворуч - на тлі прапора, що розвівається, солдат у військовій шинелі з каскою на голові, правою рукою тримає меч, вістрям вниз, ліва рука піднята вгору, ліворуч - на тлі прапора, що розвівається, шахтар в робочому одязі з гірницькою каскою на голові, лівою рукою спирається на відбійний молоток, права рука відведена убік. Ці фігури є візитною карткою міста Донецька, утворюючи скульптурну групу меморіалу «Твоїм визволителям, Донбас». Саме робочим і солдатам випала честь відстояти своє місто від фашистських загарбників, підняти його з післявоєнних руїн і збудувати наново для нових поколінь, зберегти і передати любов до своєї рідної шахтарської землі.
Герб оперізують: праворуч від центру - молода гілка дуба, що символізує молодість нашого міста і в той же час силу духу його жителів, і уміння пробиватися через усі знегоди; ліворуч від центру - лаврова гілка, символ величі, перемоги, тріумфу, слави людини.
Уся композиція увита лазурово-чорною стрічкою (кольори прапора міста).
Основу щита обрамлено квітами троянд, що перехрещуються золотими гілками, між якими на червоній муаровій стрічці золотими літерами написано назву нашого міста - Донецьк.
Вінчає зображення п'ятиглава золота корона з п'ятьма вежами, що символічно підкреслює, що місто Донецьк є обласним центром Донецької області. На короні зображена офіційна історична дата заснування міста - 1869 рік.
Прапор міста є офіційним символом, що відображає історію і славні трудові традиції міста.
Прапор м. Донецька являє собою прямокутне полотнище (співвідношення ширини до довжини 1,2:1,5), що складається з двох рівних горизонтальних смуг: верхньої – лазурового (світло-синього) і нижньої - чорного кольорів.
У центрі прапора методом вишивки або аплікації нанесено золоте зображення герба міста Донецька площею не менше 0,32 частини площі прапора. Причому, чорне поле герба лежить на чорній половині прапора, лазурове поле герба - на лазуровій половині прапора. Полотнище прапора кріпиться на держак, прикрашений наконечником.
Порядок використання символіки м. Донецька визначається положенням, що затверджується Донецькою міською радою.
Стаття 1.5. Правові основи статуту територіальної громади м. Донецька
Стаття 1.5.1. Статут територіальної громади м. Донецька є основним нормативно-право
Стаття 1.5.2. Статут територіальної громади м. Донецька затверджується міською радою і має найвищу юридичну силу по відношенню до інших актів, які видаються в системі міського самоврядування. Дія Статуту поширюється на усю територію міста.
Стаття 1.5.3. Окремі положення Статуту, згідно із законодавством України, можуть мати силу на територіях, розташованих за адміністративною межею міста (на підприємствах, установах комунальної власності територіальної громади м. Донецька в питаннях охорони і раціонального використання довкілля, бюджетної і фінансової дисципліни, охорони громадського порядку та ін.).
Стаття 1.5.4. У випадках внесення змін до чинного законодавства України, Статут діє в частині, що не суперечить положенням чинного законодавства.
Стаття 1.5.5. Правові акти органів міського самоврядування і дії їх посадовців, що суперечать цьому Статуту, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Стаття 1.5.6. Офіційне тлумачення положень Статуту може давати тільки Донецька міська рада. Рішення Донецької міської ради, в яких дається тлумачення цього Статуту, є обов'язковими для застосування і виконання у межах території міста.
Стаття 1.5.7. Внесення змін і доповнень до Статуту територіальної громади м. Донецька здійснюється міською радою. Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймається більшістю депутатів від загального складу ради.
Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться в міську раду групою депутатів, у кількості, встановленій Регламентом міської ради, міським головою або групою членів територіальної громади м. Донецька в порядку місцевої ініціативи.
Стаття 1.5.8. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту, що передбачають приведення його у відповідність із положеннями Конституції України і законів України, указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України, вносяться в міську раду міським головою в двомісячний термін після вступу в силу цих актів (або в строки, визначені цими актами).
Версія для друку