До Кодексу законів про працю України внесено зміни
З 01.06.2014 року набув чинності ЗУ «Про внесенні змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», який передбачає низку змін, внесених до чинного КЗпП України.
Так, вищезазначеним Законом доповнено ч. 1 ст. 41 КУпАП пунктом «5», який закріплює як додаткову підставу розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників у зв’язку з припинення повноважень посадових осіб.
Статтею 44 КЗпПУ визначено розмір вихідної допомоги при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 КУпАП у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Також було внесено низку змін, до глави IX КЗпПУ «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації». А саме, частину ч. 4 ст. 130 КЗпПУ викладено в такій редакції: «На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами».
Відповідно до ст. 132 КЗпПУ, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Пункт 2 ст. 133 КЗпПУ відтепер має таку редакцію: у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: «керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям».